Що таке булінг і як його визначити. Типи булінгу й ознаки учасників.
Що таке булінг
Булінг — це повторювана агресивна поведінка, спрямована на конкретну дитину або групу дітей. Він не обмежується фізичними діями і може проявлятися у формі словесних образ, соціальної ізоляції, психологічного тиску, глузувань і хейту в соцмережах (кібербулінг) тощо. На відміну від звичайних конфліктів, булінг має тривалий і навмисний характер, метою якого є нашкодити, образити чи принизити жертву. Найчастішими причинами такої поведінки є:
- невпевненість у собі та низька самооцінка агресорів;
- бажання контролювати інших та домінувати над слабшими;
- домашнє насильство, конфлікти та нездорова атмосфера в сім'ї.
Булінг у школі — це дуже серйозна соціальна проблема, яка має глибокий вплив на психічний та емоційний добробут дітей. Важливо усвідомлювати, що він може залишати довгострокові психологічні наслідки, серед яких:
- посттравматичний стресовий розлад;
- депресія та інші тривожні розлади;
- низька самооцінка та труднощі з самоповагою.
- проблеми з соціальною взаємодією та довірою до інших.
Від звичайних конфліктів таке переслідування відрізняється нерівністю сил. При цькуванні не існує балансу: жертва не має захисту й завжди піддається нападкам сильнішої сторони. Також можуть бути інші учасники булінгу — так звані мовчазні свідки, які не поспішають на захист, залишаються осторонь активних дій, що ще більше ускладнює травматичність ситуації.
Типи булінгу
Щоб правильно побудувати стратегію захисту від булінгу, потрібно орієнтуватися в його різновидах.
- Фізичний — удари, ляпаси, штовхання, інші тілесні ушкодження й травми.
- Вербальний — образливі слова, лайка, шантаж, чутки, погрози, приниження.
- Емоційний — бойкот, видиме ігнорування тощо.
- Кібербулінг — знущання через соціальні мережі й віртуальні спільноти.
Характеристики жертви
Агресор завжди обирає своїми жертвами людей вразливих, які не здатні чинити опір і не розраховують на захист. Тому багато жертв булінгу мають спільні риси:
- Емоційні особливості: тривожність, невпевненість, гіперактивність.
- Соціальна ізольованість: відсутність друзів, схильність до замкненості.
- Фізичні й розумові відмінності: носіння окулярів, заїкання, особливі освітні потреби.
- Нестандартність: незвичний спосіб спілкування чи зовнішній вигляд.
- Характеристики, що привертають увагу: високий соціальний статус, неблагополучна сім’я.
- Наявність або відсутність елементів «популярності» — модного одягу, гаджетів тощо.
- Імпульсивність і висока чутливість до думки інших.
- Проблеми в навчанні чи особливі привілеї («улюбленці» вчителів).
- Зайвий контроль або надмірна опіка з боку батьків.
Ознаки булінгу
Часто жертви булінгу не лише не просять про захист, але й навіть не розповідають про переслідування й знущання. Однак варто звернути увагу на певні сигнали, які свідчать про те, що з дитиною не все гаразд і вона потребує захисту від булінгу:
- Зміни в поведінці й характері: різкі перепади настрою, пригніченість, втрата інтересу до улюблених занять.
- Погіршення здоров'я: порушення сну, нервовий тік та інші фізичні прояви.
- Часті травми: синці, подряпини, опіки та інші видимі сліди фізичного насильства.
- Регулярна відмова ходити до школи з різних причин, особливо через погане самопочуття.
- Страх перебувати на вулиці чи в школі наодинці. Діти можуть просити супроводжувати їх на заняття й забирати додому.
- Різке погіршення успішності навчання.
- Постійне пошкодження особистих речей: ламаються гаджети, зникає одяг, губиться шкільне приладдя.
- Часті прохання видати гроші на особисті витрати, випадки крадіжок.
- Екстремальні прояви — суїцидальні наміри.
Потрібно розуміти, що перераховані ознаки не завжди вказують саме на булінг. Але їхня систематичність може свідчити про те, що дитина потребує захисту й підтримки. З нею варто провести відверту розмову. У деяких випадках потрібно звернутися до вчителів, адміністрації школи, психолога та інших фахівців для захисту від булінгу й швидкого розв'язання проблеми.
Ефективний захист і профілактика
Агресивна поведінка не вважається нормою, про це завжди треба пам’ятати. Дітям і підліткам важливо навчитися окреслювати свої межі й безпечно відстоювати їх. Упевненість у собі, адекватна реакція й своєчасний захист допоможуть дати необхідну відсіч, тому необхідно перш за все працювати над самооцінкою.
Школярі мають розуміти, що необхідно відмовлятися від пропозиції взяти участь у цькуванні, а також не займати нейтральну позицію. Найкращий варіант — попросити захисту в дорослих і допомогти жертві повідомити про проблему батькам і вчителям.
Щасливі шкільні роки для багатьох дітей нерідко стають досить складним періодом у їхньому житті. Однією з найчастіших і найсерйозніших проблем, з якою стикаються школярі, є булінг — навмисне систематичне знущання. Щоб допомогти дитині та захистити її від негативних наслідків цькування в школі, батькам важливо вміти вчасно помічати та розпізнавати ознаки булінгу. У цій статті ми розглянемо, як зрозуміти, що над вашою дитиною в школі знущаються, і що з цим робити.
ПОРЯДОК ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)"
Процедура подання (з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)
1. Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
2. На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування).
3. Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.
4. До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.
5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.
Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу
Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.
Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор ліцею повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Що таке булінг? Яким він буває та як спробувати його позбутися? Відео
Як боротися з булінгом: поради для дітей Відео
Відповідальність батьків за неповнолітніх дітей. Правопорушення та розміри штрафів
Кібербулінг — форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, принизити людину з використанням мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.
Правила безпеки в Інтернеті
1. Не поспішай викидати свій негатив у кіберпростір. Перш ніж писати й відправляти повідомлення, слід заспокоїтися, вгамувати злість, образу, гнів.
2. Створюй власну онлайн-репутацію, не купуйся на ілюзію анонімності. Хоча кіберпростір і надає додаткові можливості відчути свободу й розкутість завдяки анонімності, існують способи дізнатися, хто стоїть за певним нікнеймом.
3. Зберігай підтвердження фактів нападів. Якщо тебе дуже засмутило повідомлення, картинка, відео тощо, слід негайно звернутися до батьків по пораду, зберегти або роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитися з дорослими в зручний час.
4. Ігноруй одиничний негатив. Часто кібербулінг внаслідок твоєї правильної поведінки зупиняється на початковій стадії. «Найкращий спосіб боротьби з неадекватними — ігнорування».
5. Якщо ти став очевидцем кібербулінгу, правильною поведінкою буде:
виступити проти агресора, дати йому зрозуміти, що його дії оцінюються негативно;
підтримувати жертву — особисто або в публічному віртуальному просторі надати їй емоційну підтримку;
повідомити дорослим про факт некоректної поведінки в кіберпросторі.
6. Блокуй агресорів. У програмах обміну миттєвими повідомленнями є можливість блокувати повідомлення з певних адрес. Пауза в спілкуванні відбиває в агресора бажання продовжувати цькування.
7. Не варто ігнорувати агресивні повідомлення, якщо листи невідомого вам відправника систематично містять погрози або порнографічні сюжети. У цьому випадку слід скопіювати ці повідомлення і звернутися до правоохоронців. Питання кібербезпеки займаються спеціально створені відділи міліції, й Інтернет-хулігана можна знайти й покарати. Якщо образливу інформацію розміщено на сайті, слід зробити запит до адміністратора для її видалення.
8. Не зайвим буде запам’ятати занотувати телефон Національної «гарячої лінії» з питань запобігання насильству та захисту прав дітей — 0 800 500 33 50 або електронну пошту: inf@ Lastrada.org.ua.
Кібербулінг — форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, принизити людину з використанням мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.
Типи кібербулінгу
Використання особистої інформації. «Зламування» поштових скриньок, серверів, сторінок у соціальних мережах із метою отримання особистої інформації про людину й переслідування її.
Анонімні погрози. Кіберхулігани анонімно посилають листи на адресу електронної пошти своєї жертви з повідомленнями загрозливого змісту, з вульгарними висловами й ненормативною лексикою.
Переслідування. Кіберпереслідування відбуваються за допомогою мобільного зв'язку. Хулігани переслідують жертву, завдаючи брудних образ принизливого принизливого характеру або шантажуючи таємними фактами.
Тролінг. Розміщення в Інтернеті (на форумах, у блогах тощо) провокаційних повідомлень із метою викликати конфлікти між учасниками.
Флемінг — обмін короткими гнівними й запальними репліками між двома чи більше учасниками. Частіше за все розгортають на чатах, форумах, у дискусійних групах, інколи перетворюються у затяжну війну, що може привести жертву до сильних емоційних переживань.
Обмовлення або зведення наклепів — розповсюдження принизливої неправдивої інформації. Це можуть бути текстові повідомлення, фото, пісні, які змальовують жертву в образливій манері.
Хепіслепінг— відео ролики із записами реальних сцен насильства. Ці ролики розміщують в Інтернеті без згоди жертви.
З'явилися поняття «буліцид» — загибель жертви внаслідок булінгу, який вважається злочином.
Дітям про кібербулінг
Що таке кіберпростір і які його складові
Квест-гра. Кібербулінг. Агресія в інтернеті
https://urokok.com.ua/methodical-cabinet/2800-kvest-gra-kiberbuling-agresiya-v-interneti.html